Пояснюємо, чим відрізняються два способи ультразвукового обстеження простати — через живіт і трансректально — і коли лікар обирає кожен із них. Від методу залежать і підготовка, і те, що вдасться роздивитися. Обидва методи безпечні, але дають різну інформацію.
Як роблять обстеження через живіт
Трансабдомінальне обстеження роблять через передню черевну стінку: лікар наносить гель і водить датчиком над лобком, поки пацієнт лежить на спині. За потреби пацієнта просять змінити положення тіла, щоб краще роздивитися залозу. Метод не потребує введення датчика, тому його легко переносять, а заразом лікар оглядає сечовий міхур і може виміряти залишкову сечу. Обстеження зазвичай не болить, хіба що датчик злегка тисне на наповнений міхур.
Щоб добре роздивитися залозу й виміряти залишкову сечу, міхур має бути наповненим: зазвичай за 60–90 хвилин до огляду випивають 0,8–1,2 л негазованої води й не спорожнюють міхур до першої частини дослідження. Якщо міхур наповнений недостатньо, простату видно гірше, і лікар може попросити випити ще води й зачекати.
Чим відрізняється ТРУЗД простати
ТРУЗД простати, тобто трансректальне дослідження, роблять тонким датчиком, який вводять у пряму кишку, тому воно дає детальнішу картину будови залози. Його зазвичай призначає уролог, коли потрібно точніше оцінити структуру тканини. Процедура триває недовго і, хоч може бути неприємною, зазвичай не болить. Перед нею може знадобитися окрема підготовка кишківника, яку пояснює лікар.
Для первинної оцінки й контролю часто достатньо обстеження через живіт: саме таке УЗД простати з визначенням залишкової сечі роблять, зокрема, у клініці Медесана на Троєщині. Таке обстеження доповнює консультацію уролога, але не замінює її.
Як обирають метод
Метод обирає лікар залежно від скарг і від того, на яке запитання має відповісти обстеження. Інколи для повної картини потрібні обидва. Різниця між ними така:
| Через живіт | Трансректально | |
|---|---|---|
| Доступ | Датчик над лобком | Датчик у прямій кишці |
| Підготовка | Наповнений сечовий міхур | За рекомендацією лікаря |
| Відчуття | Не болить | Може бути неприємним |
| Що показує | Розміри залози, залишкову сечу | Детальну будову тканини |
Якщо УЗД передміхурової залози роблять через живіт, результат часто доповнюють аналізами, а вже потім лікар вирішує, чи потрібне детальніше дослідження. Наприклад, якщо рівень ПСА, тобто простатспецифічного антигену, підвищений, уролог може призначити додаткові обстеження. Гостра затримка сечі — привід для невідкладної допомоги, а не для планового УЗД.
Перед обстеженням уточніть, який доступ призначив лікар: від цього залежить, чи потрібно пити воду і скільки. Якщо раніше вже робили УЗД, візьміть висновок для порівняння.
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультації лікаря.




